Від туманної тополі
Народився вітер в полі,
Народився в полі вітер молодий.
Його весна чарувала,
Його осінь в гори звала,
А він зиму щирим серцем полюбив. Вітер в зиму закохався,
Дні і ночі милувався,
І співав лиш їй присвячені пісні.
І портрет зими натхненно,
Як художник безіменний,
Малював щодня на кожному вікні.
Ой ти русява наречена,
Сяйво смутку золочене,
Ти прийшла до мене вчора уві сні.
Наречена моя ладо,
Наречена іде садом,
Опівночі та й на білому коні.
Було сніжно на весіллі,
Та минули ночі білі,
Народилася метелиця в саду.
І вже чує батько - вітер,
Як дочці співає місяць
І дарує їй обручку золоту.
Ой ти русява наречена,
Сяйво смутку золочене,
Ти прийшла до мене вчора уві сні.
Наречена моя ладо,
Наречена іде садом,
Опівночі та й на білому коні.
Ой ти русява наречена,
Сяйво смутку золочене,
Ти прийшла до мене вчора уві сні.
Наречена моя ладо,
Наречена іде садом,
Опівночі та й на білому коні.
Ой ти русява наречена,
Сяйво смутку золочене,
Ти прийшла до мене вчора уві сні.
Наречена моя ладо,
Наречена іде садом,
Опівночі та й на білому коні.
